#Цього_Дня  17 червня 1818 року народився французький композитор Шарль Гунó. Він створив чимало музичних творів. Його вважають засновником французької ліричної опери, а його вальс-арія Джульєти «Я хочу жити!» визнається одним з оперних шедеврів. На початку 1870-х, коли Францію розгромили прусські війська, а воля людей була зламана, він написав музику для історичної драми на лібрето Жуля Барб’є «Жанна д’Арк», яка підняла патріотичних дух французів.

Але найбільшу славу Шарлю Гуно принесла опера «Фауст» (1859 рік) на лібрето Жуля Барб’є та Мішеля Каре на основі однойменної драми Йоганна Вольфганга Гете. На українській сцені її вперше посталили у 1925 році (режисер Георгій Юнгвальд-Хількевич, український переклад лібрето Людмили Старицької-Черняхівської). Мабуть, всім відома неперевершена арія Мефістофеля:

Богом став Золотий Тілець!

Богом він і зостається

Йому шана віддається

Із кінця землі в кінець.

І на втіху богу злата

Ллється кров по всій землі

А пани і королі

Посилають брат на брата

Люди гинуть за метал,

Люди гинуть за метал.

Проте сама опера сповнена ліризму і загалом присвячена Маргариті та її долі (саме тому в німецьких постановках оперу так і називали – «Маргарита»). Не випадково, прем’єра відбулася в паризькому Театрі Лірік, і тільки у перший рік оперу подавали 70 разів!

У зібранні нашого музею є срібний кубок роботи майстра Ганса Келлера, виготовлений наприкінці 16 століття, у часи, близькі до тих, про які йдеться в опері та драмі.

А відтак, згадаємо із гетевського «Фауста» кілька безжурних реплік завсідників «Авербахового склепу у Лейпцигу» Фроша і Брандера присвячених вину (в перекладі Миколи Лукаша):

«Як вибирать – то рейнське вибираю:

Найкращі нам дари від батьківського краю».

«Й чужого не цураймось друзі, –

Буває, й там щось добре є.

Хоч німцю щирому не до душі французи,

Він їхні вина радо п’є».

.

.

🇺🇦 Допомогти підрозділу, де служить наш співробітник Олександр Хоменко 🇺🇦

https://send.monobank.ua/jar/6hxMRaWtJT

Приват: 5168 7559 0523 6853

PayPal: lesiakhomenko2005@gmail.com