#Історія_предметів Що може бути кращого зимового дня (а тим паче вечора) за горнятко запашного гарячого чаю? Впевнені, що у кожного є свій секрет заварювання самого-самого смачного чаю, яким ви пригощаєте своїх рідних чи друзів. А ще й безліч рецептів смачних тістечок.
А ми у музеї нагадуємо як чаювання відбувалися у минулі часи, яким посудом користувалися.
Цей срібний чайник, що входив до великого сервізу, виготовив невідомий майстер майже двісті років тому – ще у 1839 році. Чайник має чіткі грані, рівні блискучі поверхні, які вигідно виокремлюють накладний фриз з ритмічним візерунком. Ручка та верхівка покривки виготовлені з кістки, жовтуватий колір якої надає природної теплоти срібному виробу.
У його геометризованих формах відчувається певна штучність. А все тому, що цей чайник виготовлений із застосуванням машин. Ручна робота забирає багато часу і сил. А з введенням машин у виготовлення ювелірних виробів кування замінюють вальцюванням, при якому лист коштовного металу одержують шляхом прокату металу крізь сталеві вальки. При певній конфігурації вальків шляхом прокату можна отримати на коштовному металі стрічковий візерунок, який ми і бачимо на чайнику.
Двісті років тому залучення машин до виготовлення таких предметів було справжнім новаторством, подихом нових часів, провісником майбутньої науково-технічної революції, що вже за кілька десятиліть докорінно змінить світ. І, можливо, ті, хто зібрався за столом недільного дня з філіжанкою паруючого чаю, обговорювали події, що відбувалися, та розмірковували про нові прийдешні часи, намагаючись зазирнути за покрови майбутнього. Старші люди зітхали з недовірою та згадували як то воно було добре раніше, але молодь, як завжди, раділа перемінам і готова була підтримати їх.
.
Допомогти захисникам України – https://bit.ly/3qbDpnc