4 листопад о 09:46

Очолив її Говард Картер, який декілька років працював у різних археологічних експедиціях та п’ять років служив головним інспектором Єгипетської служби старожитностей.

Труднощі пошуку полягали у тому, що ніхто не знав достеменно де саме знаходиться гробниця та чи існує вона взагалі. Були відомості, що вона має знаходитися в Долині Царів – місцині, де упродовж 500 років влаштовували гробниці для фараонів та вельмож періоду Нового Царства (друга половина ІІ тисячоліття до н.е.). Долина розташована на протилежному боці Нілу від міста Фіви, що в певні часи були столицею Єгипту (поблизу сучасного міста Луксор).

Це були скельні гробниці, вхід до яких на початок ХХ століття був завалений камінням та засипаний піском.

За ці 16 років прогриміла Перша Світова війна, коли пошуки гробниці довелося перервати, відбулася Єгипетська революція (1919 рік), Британія визнала Єгипет незалежним (лютий 1922 року). Та щоб не відбувалося, лорд Карнарвон та Говард Картер йшли до своєї мети.

І нарешті, 4 листопада 1922 року було знайдено вхід до гробниці!

Проте це був тільки початок подій. Лише 26 лютого вдалося зробити невеликий пролом у брилі, що перекривала вхід, та побачити, що гробниця непограбована. Після відкриття входу декілька місяців пішло на фіксацію та каталогізацію предметів, розташованій у першій кімнаті (передпокою). І тільки 16 лютого 1923 року Картер відкрив зачинений прохід, що вів до поховальної кімнати, та вперше побачив саркофаг Тутанхамона, який також відкрили не одразу. Всі подальші роботи по розчистці, дослідженню та консервації тривали ще майже 10 років.

Гробниця Тутанхамона стала першою давньоєгипетською гробницею, яку виявили непограбованою. Це була перша гробниця, досліджена археологічними методами з детальною фіксацією. Це перша гробниця, досліджена іноземними фахівцями, знахідки з якої залишилися у Єгипті.

Фараон Тутанхамон був представником могутньої XVIII династії, що правила у Єгипті понад 250 років. Її перші представники Аменхотеп І, Тутмос І і Тутмос ІІ зміцнювали і розширювали володіння держави воєнною силою. Цариця Хатшепсут робила це переважно хитрістю. А юному Тутанхамону трон дістався після Аменхотепа IV (Ехнатона), фараона-реформатора, який намагався провести зміни у релігійному житті Єгипту та послабити владу жерців бога Амона, змінивши його культ на верховний культ бога Атона, а також наступника бунтівного володаря Сменхкара. Користуючись юністю нового фараона (йому було лише 8 років, коли зійшов на трон), жерці Амона провели контрреформацію та повернули свою владу та вплив.

Ім’я юного володаря означало «Живий образ Амона», що натякало на присутність бога на землі. Він встиг втілити певні реформи, що позначили повернення до традиційних норм життя, навіть провести успішну воєнну кампанію на півдні. Але у віці 18 років Тутанхамон помер. Обставини його смерті лишаються невідомими, але припускають, що він був доволі слабкого здоров’я, переніс кілька травм.

В зібранні нашого музею є предмет, пов’язаний з іншим фараоном XVIII династії – Тутмосом ІІІ, племінником могутньої Хатшепсут, єдиної жінки на троні фараонів Єгипту, що жив і правив у першій половині ХV століття до н.е.

Це – золотий перстень, на щитку якого (він має вигляд жука-скарабея) розміщено картуш з тронним іменем фараона Тутмоса ІІІ (Менхеперура).

Перстень випадково знайдено на східному некрополі Неаполя Скіфського, розташованого біля міста Сімферополя. Це місто – столиця пізньоскіфського царства, що існувало у III-II століттях до н.е.

Скарабеї були священними жуками в Давньому Єгипті. Сонячного бога Хепрі зображували з головою у вигляді скарабея. Чимало зображень скарабеїв було і в тронних прикрасах Тутанхамона, зокрема, на нагрудній пекторалі та персні.

Подібні персні або ж інші зображення скарабеїв розходилися далеко за межами Єгипту. Переважно це були імітації та наслідування єгипетським зразкам. Але й вони несли часточку сонячного тепла Єгипту, обіцяли нове переродження та торжество життя.

.

Допомогти захисникам України – https://bit.ly/3qbDpnc