Музей – із безмежною вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Вже не раз ми писали про археологічні експедиції, які працювали на Херсонщині. Читаємо звіти про дослідження курганів: могильники поблизу сіл Золота Балка, Львове… Ці землі зараз нівечать загарбники. Але ж хіба можна знищити історію племен і народів, які впродовж тисячоліть жили тут?!
Краснознам’янська експедиція Інституту археології під керівництвом Геннадія Євдокимова в 1984 році працювала поблизу с. Львове. У І тисячолітті до н.е. у цій місцині скіфи будували кургани – земляні споруди над могилами своїх предків. В похованнях знайдено багато цікавих артефактів, які можуть розказати про життя людей у 4 ст. до н.е. Деякі знахідки стали експонатами нашого музею.
До таких належать предмети з кургану № 13 поблизу с. Львове. В одній з могил у різний час поховали кількох дітей (здебільшого підлітків 10–12 років). Вбрання одного з них прикрасили срібною гривною: спіраль у 1,5 витки (діаметр – 9,5 см) з круглого у перерізі стрижня. Кінці розширені, обрубані, оформлені зображеннями зміїних голів.
Своєрідна манера створення образу: досить умовно нанесено очі, з двох боків короткими рисками позначено рот. Далі за головою – чергуються між собою ділянки: концентричні кола, які охоплюють корпус гривни, а також візерунок у вигляді ромбів, нанесений неглибокими насічками. Майстер застосував мінімальні засоби виразності, але гривна привертає увагу як самобутній витвір декоративного мистецтва скіфів.
Змія – символ хтонічних божеств, відбиває уявлення давнього населення про культ плодючості.
Крім описаної нашийної оздоби, в наборі прикрас – електрова кільцеподібна сережка з намистинкою, а також разки намиста та браслетів – перев’язок з мушель та намиста зі склоподібної маси. Оздоби, мабуть, належали дівчинці.
Племена, які мешкали на землях Скіфії, у 7–5 ст. до н.е., нашийні обручі вважали знаками належності до військової аристократії і тому вони зазвичай були деталями костюмних комплексів чоловіків.
Мистецькі твори свідчать, що гривни і в подальшому зберегли значення соціального символа. Насамперед, варто згадати пам’ятки монументального мистецтва: кам’яні статуї, які є втіленням образу героя-першопредка. Його гривна – знак належності до військової верхівки. Як атрибут представника вищої аристократії гривну показано на чаші з кургану Гайманова Могила. Ще одне значення гривни, імовірно, пов’язане з уявленнями про захист власника від злих сил, оскільки прикраса оточує шию людину (наче «замикає» її).
А в 4 ст. до н.е. гривни з’явились у вбранні і у жінок, і у дітей. Цікаво, що нашийні обручі були у костюмах дітей різного віку: від новона¬роджених до підлітків. Правда, ця деталь вирізняє тільки 10% дитячого вбрання. Золоті, срібні та бронзові вироби, виготовлені з круглого дроту, позначали соціальний престиж дітей. Але основною в дитячому костюмі, мабуть, була захисна функція гривен.
Гривна із зображенням змії на кінцях належала дівчинці-підлітку (12 років). Можливо, обруч був знаком переходу його власниці до іншої вікової групи.
.
