Музей – із безмежною вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Скіфський курган Гайманова Могила… Одна із величних давніх споруд, що одержали назву «піраміди степів».
Курган знаходився поблизу с. Балки у Запорізькій області. Археологи дослідили його впродовж 1969–1970 років. Запорізьку експедицію очолював Василь Бідзіля – співробітник Інституту археології АН України, а ще долучились і досвідчені науковці (метри!), і молоді, і студенти. Це була грандіозна робота археологів, і вона увінчалась видатними знахідками, які збагатили нас знаннями про давне населення на землях України. Під насипом Гайманової Могили науковці дослідили кілька гробниць, споруджених у 4 ст. до н.е. Їх вирізняє складна архітектура, особливості поховальних обрядів. А кількість знахідок перевищила 2600 одиниць. Це були предмети різного призначення із золота і срібла, бронзи і заліза, кістки і каменю, скла і коштовних каменів. Вже не раз ми розповідали про артефакти з числа цих знахідок.
Цікавість привертають не тільки шедеври давнього мистецтва, а й предмети, які не відразу впадають в очі.
Наприклад, цей золотий перстень, який виявили серед жіночих золотих прикрас в Північній гробниці.
Мабуть, ця гробниця була сімейною усипальницею, в якій впродовж певного часу у гробовищах з дубових колод поховали одного за одним трьох небіжчиків. Були і жертвопринесення: двох осіб поховали не в гробовищах. Всі поховання були пограбовані.
В одному з гробовищ поховали жінку, яка за життя, ймовірно, була войовницею-«амазонкою»: в могилі поруч із нею лежали списи. До потойбіччя жінку спорядили у пишному вбранні, оздобленому золотим декором: трикутні пластинки з візерунком з опуклих напівсфер (виноградні грона), прямокутні аплікації, на яких відтиснуті зображення пантер; підвіски із фігурками водоплавного птаха тощо. Були, мабуть, серед пластинок і знімні прикраси, але після того, як до могили потрапили грабіжники, залишився тільки один золотий перстень.
Цей ювелірний виріб унікальний, оскільки аналогії йому невідомі. Щиток – опуклий, з гладенькою поверхнею, по краю декорований мініатюрними виступами-«перлинками». Знизу до щитка припаяно дротяну шинку (власне кільце) із незамкненими заокругленими кінцями. Вони зігнуті так, що заходять один за одного.
Це так званий безрозмірний перстень. Подібні прикраси були широко поширені в костюмах скіфів, що пояснюється їхньою універсальністю: дужками можна обхопити будь-який за розміром палець.
Можна уявити, що цей перстень дівчинка одержала як оберіг ще підлітком. З часом, коли вона подорослішала та перейшла до іншої вікової групи, легко збільшився розмір кільця-шинки, а сама прикраса, можливо, набула ще й додаткового змісту: знаку соціального престижу.
.
.
Допомогти захисникам України – https://bit.ly/3qbDpnc