14 липня
Музей – із безмежною вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
У 1957 році в Чернігові під час будівельних робіт в районі вулиць Ремісничої (колишньої Комсомольської) та Івана Мазепи (Щорса) було знайдено кілька коштовних предметів, з-поміж яких виділяється масивна золота кришка чаші-дароносиці.
Кришка має напівсферичну форму. Зверху – трубчастий стрижень, який колись увінчувався «яблуком». Вся поверхня виробу вкрита карбованими зображеннями, виконаними у високому рельєфі. Візерунок складається із пагонів, у закрути яких вписано шість мотивів: у трьох – рослини із пишним листям, а також зображення чоловіка з булавою (можливо, Геракла) та двох тварин – оленя і лева, які стоять дибки. Поверхня між рельєфними зображеннями вкрита точковими заглибленнями, нанесеними гострим різцем. Вони розташовані паралельними рядами, завдяки чому утворюється своєрідне мерехтливе тло і створюється надзвичайна гра світла й тіні.
Вважається, що чаша-дароносиця (циборіум) була виготовлена у другій половині ХІІ століття майстрами з далекої Лотарингії (нині – частина Франції). Якими шляхами чаша потрапила до Чернігова, невідомо. У ті часи він був центром могутнього князівства, а його правителі – чернігівська гілка Рюриковичів – носили титул великих князів.
На місці знахідки коштовних предметів археологи провели розкопки, завдяки чому було виявлено садибу заможного чернігівця. Знаходилася вона на території так званого «Передгороддя», що розташовувалось на північний захід від «Окольного граду». Вперше про нього літопис згадує у зв’язку із облогою міста у 1152 році військом суздаль-володимирського князя Юрія Долгорукого (відомого, окрім іншого, як засновника Москви). Тоді Чернігів вперше відчув, що таке «братні обійми» північних сусідів. Супротивники взяли місто в кільце, зруйнували Передгороддя й захопили Окольний град, затиснувши оборонців у дитинці. Чернігівцям вдалося вистояти, а вчасна допомога киян зірвала плани Долгорукого із захоплення Чернігова та подальшого прориву до Києва.
Чернігів вистояв тоді, 870 років тому. І в наші дні місто стало непохитною твердинею на шляху новітньої московської орди.
