Музей – із безмежною вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
#ЦьогоДня, 12 липня, християни східного обряду відзначають День святих апостолів Петра і Павла.
Це день вшанування двох найважливіших для християнської Церкви апостолів, одного – призначеного самим Христом, щоб укріплював, навчав і тримав ключі неба; і другого – самим Христом вибраного з-поза апостольського кола.
Петро, до того, як стати учнем Христа, був рибалкою. Ісус покликав Петра і його брата, майбутнього апостола Андрія Первозванного, коли ті ловили рибу на Генісаретському озері.
Саме Петро першим серед учнів назвав Учителя Христом, тобто Месією, Спасителем. За це Господь прозвав його Камінь (так перекладається ім’я Петро). На цьому камені Петрової віри Господь обіцяв створити Церкву Свою, яку не здолають «врата пекельні».
За церковними переказами, Петро проповідував Євангеліє в Антіохії, Малій Азії, Єгипті, Греції, Римі, Іспанії, Карфагені і, навіть, Британії. Його місіонерський шлях супроводжувався чудесами і зціленнями.
Наприкінці життя Петро повернувся до Риму. Там його схопили та стратили за євангельську проповідь. Сталося це у 64 або 67 році за часів імператора Нерона. Розіп’яли апостола вниз головою на його власне прохання, бо він вважав себе негідним бути розіп’ятим так само, як Господь.
Павло не був учнем Христа під час земного життя Спасителя. Більш того, Савл (таке ім’я Павло мав від народження) був гонителем християн.
Савл народився в Малій Азії, в місті Тарс, жителі якого мали права римських громадян. Отримав гарну освіту в Єрусалимі. Після закінчення навчання він отримав владу переслідувати християн, і був направлений до Дамаску.
Саме на шляху до Дамаску Господь покликав Савла до апостольського служіння. Невдовзі Савл разом з іншими учнями Христа вирушив у свою першу апостольську подорож (у 45 – 51 роках), під час якої його стали називати Павлом. Він здійснив ще кілька апостольських подорожей. Поширював Христове вчення поміж людей в Македонії, Греції й інших землях. За довгі роки життя і проповіді апостол Павло написав 14 послань.
Павла не раз заарештовували. Востаннє це сталося неподалік від Риму. Він прийняв мученицьку смерть від меча. Його не розіп’яли, бо він був римським громадянином. Сталося це приблизно у 67 році, за часів імператора Нерона.
Вже на перших іконах апостолів Петра і Павла нерідко зображували разом. Спочатку фронтально, а з XVI століття – зверненими один до одного. Цей іконографічний сюжет символізував створення Новозавітної Церкви.
За іконографією, права рука Петра простягнута у молитовному жесті, у його лівій руці – сувій і ключ на довгому ланцюгу, бо як сказав Ісус: «і дам тобі ключі Царства Небесного» (Мф. 16:19), тобто Раю.
Апостола Павла зображують з хрестом і книгою у руках, що нагадує про його авторство чотирнадцяти послань, які входять до Нового Заповіту. Інколи Павло тримає у руках меч – знаряддя його страти.
Такими постають святі апостоли і на зворотній дошці срібної оправи Євангелія із зібрання нашого музею.
Ця срібна оправа була виготовлена у 1658 році на замовлення Ніжинського полковника Василя Ничипоровича Золотаренка, одного зі сподвижників Богдана Хмельницького. А саме Євангеліє було надруковане у Вільно (Вільнюсі) 1644 року.
.
.
Зворотна дошка срібної оправи Євангелія.
Виготовлена у 1658 році на замовлення Ніжинського полковника Василя Ничипоровича Золотаренка, одного зі сподвижників Богдана Хмельницького.
Саме Євангеліє було надруковане у Вільно (Вільнюсі) 1644 року.
Зібрання Скарбниці Національного музею історії України
Зображення апостолів Петра і Павла на зворотній дошці срібної оправи Євангелія.
Срібна оправа була виготовлена у 1658 році на замовлення Ніжинського полковника Василя Ничипоровича Золотаренка, одного зі сподвижників Богдана Хмельницького. Євангеліє надруковане у Вільно (Вільнюсі) 1644 року.
Зібрання Скарбниці Національного музею історії України
Допомогти захисникам України – https://bit.ly/3qbDpnc