Музей – із безмежною вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
#ЦьогоДня, 7 липня, християни східного обряду святкують день народження Іоанна (Івана) Хрестителя або Предтечі, якого вважають пророком і відзначають особливим вшануванням (народна назва свята – Івана Купала). Ісус Христос казав про нього: «Серед народжених жонами не поставав (пророк) більший від Іоанна Хрестителя» (Лк.7:28).
За старозавітнім вченням, перед приходом Месії мав явитися його попередник – Предтеча. Ним і став Іоанн, який у віці 30 років почав проповідувати в Іудейській пустелі, а потім на узбережжі ріки Йордан. Він викривав пороки та вади тогочасного суспільства і закликав людей до щирого покаяння і навернення, сповіщаючи про швидке пришестя Месії.
Зовнішньою ознакою покаяння і духовного оновлення Іоанн обрав старозавітній обряд хрещення – омивання у воді і занурення у неї (звідси і його ім’я – Хреститель). Прийняти хрещення від нього прийшов й Ісус з Назарету, про місію якого як Спасителя сповіщав у своїй проповіді Іоанн.
Тим самим Іоанн Предтеча, котрий виконував роль своєрідного з’єднувального «містка» поміж Старим і Новим Завітами, проклав шлях вченню Ісуса Христа.
У зібранні нашого Музею зберігається срібний золочений хрест, виготовлений невідомими українським майстром у першій половині 17 століття. Вкладний напис свідчить, що хрест був призначений для Київського Кирилівського монастиря.
На чільному боці гравіруванням зображено Розп’яття та чотирьох євангелістів. Але, в даному випадку, звернемо увагу на зворотну сторону хреста.
В центрі зображено постать Ісуса Христа, який розвернувся праворуч і підняв правицю у жесті благословення. Його погляд і рухи звернені до Іоанна Хрестителя, погруддя якого зображено на боковому рамені хреста. Правою рукою Предтеча благословить Ісуса і творить таїнство хрещення – Христос вбраний тільки у настегнову пов’язку на стоїть на воді (символ річки Йордан, в якій Він хрестився).
На протилежному рамені вигравіровано архангела Гавриїла, який приніс звістку Діві Марії про народження нею Сина Божого. А на верхньому рамені – Дух Святий у вигляді голуба, від якого сходить на Христа Божественна сила.
Іоанн Хреститель – єдиний святий у християнській церкві, чий день народження вшановується на рівні з днями народження Іусуса Христа та Діви Марії.
Українці, як й інші слов’яни, називають день різдва Іоанна Хрестителя днем Івана Купала (Купайла). Найвірогідніше, така назва свята з’явилася ще за часів Давньої Русі, і пов’язана вона з перекладом грецького імені святого – Іоанн Баптістос (Ιωάννης ο Βαπτιστής), – де епітет βαπτιστής перекладається як «той, що купає, занурює у купіль». З часом ця народна етимологія забулася, й у літописах ХVII століття Купалу зображали вже як язичницьке божество (насправді, вигадане). Це тлумачення перейшло і до наукових праць ХІХ (іноді й ХХ) століття.
Річ у тім, що свято Івана Купала (Іоанна Хрестителя) припадає на день літнього сонцестояння, у який всі європейські народи (зокрема й слов’яни) з найдавніших часів проводили різноманітні ритуали та обряди, пов’язані з сонцем та культом родючості. Найпотаємнішою вважалася ніч проти Купали, що є найкоротшою ніччю у році. З прийняттям християнства язичницькі ритуали забулися і збереглися лише як веселі молодіжні гуляння із містичним присмаком. Такою описана ця ніч у музичній драмі «Купала на Івана» Стецька Шерепері (Степана Писаревського) та в оповіданні Миколи Гоголя «Вечір проти Івана Купала».
.
.
