Що в амфорі 
?
?Пектораль зі скіфського кургану Товста Могила має чітку триярусну структуру.
Кожен ярус відрізняється своїми особливими значенням і наповненням. У нижньому панують хижаки, середній є царством рослин, а верхній символізує торжество життя.
Три сцени верхнього ярусу присвячені історії людини.
В центрі міститься сцена із двома напівоголеними чоловіками, праворуч – хлопчик, який доїть вівцю, ліворуч – юнак, який лівою рукою тримає амфору, а у правій затиснув те, чим амфора була закрита.
Між двома юними персонажами відчувається істотна вікова різниця. Дояр – підліток із характерною простою зачіскою (в Україні таку називали «під макітру»). А хлопець із амфорою – вже статний юнак. Щоб зрозуміти, хто цей персонаж і чим він займається, потрібно відповісти на просте запитання: чим заповнена амфора?
Здавалося би, це просте запитання. Адже відомо, що амфора була спеціалізованою посудиною для транспортування та зберігання вина або олії. Але в цьому разі відповідь не є такою очевидною. Поруч із юнаком перебуває вівця, а композиційно ця сцена пов’язана зі сценою доїння вівці. Тому деякі дослідники й запропонували версію, що у амфорі – надоєне молоко, а юнак закорковує посудину жмутком трави. Означеній версії відповідало й загальне уявлення про всю композицію верхнього ярусу як про відображення мирного побуту скіфського кочовища.
Дослідники, які вбачають у сценах верхнього ярусу відображення певних ритуальних дій (насамперед у центральній сцені), припускають, що у амфорі може бути напій, виготовлений на основі молока і схожий на сому з індоарійських ритуалів, або ж закваска для приготування такого кисломолочного сакрального напою.
Проте увесь господарський досвід багатьох поколінь різних народів свідчить про те, що для молока й молочних продуктів завжди використовували окремий посуд. У середовищі кочовиків його виготовляли переважно з дерева або шкіри. Амфора ж є специфічною посудиною для транспортування та зберігання (інколи довготривалого) насамперед вина. Вона громіздка та незручна для використання інших рідин, до того ж, просякнута вином усередині, є непридатною для зберігання інших продуктів. Навіть самі греки лише інколи використовували амфори повторно – для вина або ж для зберігання води. Зазвичай же спорожнілу амфору розбивали й викидали на смітник. Так само чинили і скіфи, свідченням чого є численні скупчення фрагментів розбитих амфор під насипами курганів – сліди проведених поминальних тризн.
Отже, у амфорі – вино. Тож юнак, який її відкорковує, є виночерпієм. Молоді люди з такими обов’язками справді складали почет скіфських володарів. Про них, зокрема, розповідав давньогрецький історик Геродот. Виночерпіїв зображено на срібній чаші з Гайманової Могили та золотій діадемі з кургану поблизу села Сахнівки на Черкащині.
Але яким чином хлопець-пастух і юнак-виночерпій пов’язані із верховною владою скіфського володаря та чому їхні образи відтворено на пекторалі?
Наймогутнішою державою того часу була перська імперія, якою правила династія Ахеменідів. Її заснував Кір Великий. Так от, за легендами, майбутній цар народився в заможній сім’ї, проте, щоб убезпечили його від переслідувань, хлопчика віддали на виховання до пастухів. Коли юнак змужнів, він потрапив до царського почту, де певний час виконував обов’язки виночерпія. Невдовзі Кір очолив народне повстання проти жорстокого царя, яке й привело його до влади.
Ідеологія великих та прославлених володарів завжди захоплювала. Її копіювали, намагалися наслідували, розповідаючи на свій лад. Як-от і з Кіром, існувала лише вдала адаптація давньої легенди про могутнього ассирійського царя Саргона та інших схожих міфологічних сюжетів. Їхній головний сенс полягав у тому, що царська влада є визначеною та освяченою небесами, а дійсний цар – обранець богів.
Скіфи також мали власні легендарні оповіді про давніх царів і першопредків, про божественну природу влади. Сюжет однієї з них, імовірно, і знайшов відображення в золотих відблисках пекторалі.
.
