21 квітня о 08:41

Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.

Влітку 1981 р. в Запорізькій області неподалік села Заможне експедиція Інституту археології АН України, яку очолювали Віталій Отрощенко і Юрій Рассамакін, дослідила курган, який згодом отримав назву Чингульський за річкою Чингул.В ньому археологи виявили поховання знатного половецького воїна, вірогідно, хана, який був очільником великої орди.

Цінність цієї пам’ятки полягає в тому, що поховання дійшло до нас не пограбованим, у первинному вигляді. Це дало змогу зафіксувати всі деталі і відтворити цілісну картину поховального обряду.

Навколо поховальної ями поклали п’ять загнузданих та осідланих коней. В ямі знаходився дерев’яний саркофаг з чотирма замками. В ньому виявили кістяк чоловіка 40-50 років, залишки пишного вбрання, оздобленого гаптуванням та аплікаціями, шовкові пояси зі срібними пластинами і литими пряжками (подібні набори характерні для лицарських поясів Німеччині і Франції).

Біля правого плеча померлого стояла срібна позолочена чаша з кришкою, оздоблена гравірованим рослинним орнаментом. Чаша, ймовірно, належить до церковного начиння. Подібні дароносиці виготовляли майстри Франції та Німеччини. Половцями вона могла використовувалась як чаша, хоча не виключена й можливість її ритуального використання.

На грудях хана лежав товстий срібний ланцюг. На безіменному пальці кожної руки були золоті персні зі вставками турмалінів (бачите їх на фото). Ноги небіжчика було зв’язано півметровим золотим ланцюжком. Кручений стрижень з високоякісного золота лежав біля правої руки похованого.

У похованні також знаходилась зброя та захисний обладунок: шабля, ножі, лук зі стрілами, кольчуга, шолом, щит. Футляри зброї і щит були прикрашені масивними срібними золоченими фігурними пластинами.

Також знайдено керамічний посуд: альбарело – аптекарську посудину, візантійський глечик для вина, кримські амфори.

Особливістю поховального інвентарю, крім надзвичайного багатства, є його різноманітне походження. В могилі знаходились речі, виготовлені західноєвропейськими, візантійськими, руськими, тюркськими майстрами. Частина і з цих предметів належала до кола церковного вжитку. Можливо, деякі з них були трофеями і вказують на те, куди були спрямовані походи очолюваного ханом війська.

Висловлювались припущення про те, що поховання належить ханові Тігаку (Тегаку), який певний час був на службі короля Данила Романовича, або ханові Юрію Кончаковичу, синові одного з героїв «Слова о полку Ігоревім», який загинув під час битви з монгольським корпусом Джебе-нойона і Субетей-богатура на річці Калка (Приазов’я) у 1223 році.

.

🇺🇦 Допомогти захисникам України – https://bit.ly/3qbDpnc 🇺🇦

.

#ЧингульськийКурган #ЮрійРассамакін #ВіталійОтрощенко #ІнститутАрхеології #ЗапорізькаОбласть #Заможне

Перстень.
Золото, турмалін.

Перша половина ХІІІ століття.
Чингульський курган. Дослідження експедиції Інституту археології АН України, яку очолювали Віталій Отрощенко і Юрій Рассамакін, неподалік села Заможне Запорізькій області влітку 1981 року.

Зібрання Скарбниці Національного музею історії України.

Перстень.
Золото, турмалін.

Перша половина ХІІІ століття.
Чингульський курган. Дослідження експедиції Інституту археології АН України, яку очолювали Віталій Отрощенко і Юрій Рассамакін, неподалік села Заможне Запорізькій області влітку 1981 року.

Зібрання Скарбниці Національного музею історії України.

Чингульський хан. За однією версією, це половецький хан Тігак (Тегак) з роду Тертровичів, який певний час був на службі короля Данила Романовича. За іншою – хан Юрій, син Кончака, який загинув у битві на Калці у 1223 році.

Реконструкція Павла Корнієнка.