12 квітня о 10:44
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
З давнини людей манили небесні світила. В Сонці та Місяці вбачали богів, що керують земним життям. Сузір’я в міфах поставали героями оповідей про далекі часи, що назавжди опинилися на Небесах.
12 квітня о 10:44
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
З давнини людей манили небесні світила. В Сонці та Місяці вбачали богів, що керують земним життям. Сузір’я в міфах поставали героями оповідей про далекі часи, що назавжди опинилися на Небесах.
Світила надихали майстрів на створення прикрас. Як ось ці сережки-підвіски роботи слов’янського майстра VІІ-VІІІ ст., знайдені у складі скарбу, виораного на полі неподалік села Харівка Сумської області у 1949 році. Вони мають дві частини: верхню у вигляді півмісяця з трьома ріжками, а нижню – зорі з вісьмома трикутниками-променями. Сережки виготовлені зі срібла литтям у формах та підсвічені золотінням. Мабуть, вони прикрашали жіночий головний убір та слугували ще й потужним оберегом.
Світила завжди були дороговказами для мандрівників.
Зокрема, таких, як Юрій Лисянський – морський офіцер, мандрівник, дослідник, який народився #ЦьогоДня, 12 (1 за юліанським календарем) квітня 1773 року, 250 років тому, під зоряним небом України.
Його батько Федор Герасимович походив з давнього козацького старшинського роду, служив священником в храмі Іоанна Богослова в Ніжині на Чернігівщині.
У віці 10 років Юрій потрапив на навчання до Морського кадетського корпусу в Кронштадті. В 15-ть він вже отримав офіцерський чин і став учасником кількох морських битв під час російсько-шведської війни 1788-1790 років.
Наприкінці 1793 року молодого офіцера відрядили для проходження морської служби до Великої Британії. За 7 неповних років Лисянському вдалося побувати в Канаді, Сполучених Штатах, на островах Карибського моря, в Південній Африці, Індії та Шрі Ланці. Під час перебування у Філадельфії (тоді столиці США) він потрапив на прийом до президента Джорджа Вашингтона, надзвичайні враження від якого залишилися з ним назавжди.
7 серпня 1803 року розпочалася довколосвітня подорож у складі двох шлюпів «Надія», капітаном якої і керівником експедиції був Адам Іоганн фон Крузенштерн (приятель Юрія ще по Кадетському корпусу), та «Нева», капітаном якої був Лисянський.
Кораблі в середині грудня підійшли до берегів Бразилії, де затрималися на ремонт, а 25 лютого 1804 року обігнули мис Горн і вийшли у Тихий океан. Далі – острів Пасха, Маркізькі острови, Гаваї і, нарешті, Аляска, яка в той час належала Російській імперії.
На Алясці Лисянський вимушений був взяти участь у війні проти тлінкітів, місцевого індіанського народу, та зіграти ключову роль в укладанні миру. Потому були торгові оборудки з хутром (кораблі споряджала Російсько-Американська торгівельна компанія) та шлях додому через Китай, Індію, повз мис Доброї Надії до Кронштадту. 5 серпня 1806 року, через три роки, подорож завершилася.
1809 року Юрій Лисянський вийшов у відставку. Займався підготовкою та публікацією описів своїх мандрівок, виховував 7 дітей, з яких молодший син Платон продовжив справу батька і став морським офіцером.
.
Україна була батьківщиною багатьох відомих мандрівників та дослідників, які опановували простори не тільки Землі, а й Космосу (бо 12 квітня – то ще й Міжнародний день космонавтики). І після Перемоги ми неодмінно знову станемо космічною нацією. Ось тільки здолаємо лютого ворога та відбудуємо наші міста.
.
.