Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Розповідаючи про коштовні оправи Євангелія, виготовлені українськими золотарями у 17-18 століттях, ми завжди згадуємо про зображення євангелістів, розташовані у наріжниках (кутках). Це образи Матвія, Марка, Луки та Іоанна. Вони описали в своїх книгах (Євангеліях) події, пов’язані з Ісусом Христом, свідками яких вони були.
Євангеліста Луку вважають вихідцем з елліністичного середовища. Він мав гарну освіту та служив лікарем. Окрім Євангелія Лука був автором «Діянь апостолів», розповіді про проповідницьку діяльність апостолів – 12 обраних учнів Христа – в різних частинах Римської імперії та за її межами. Дослідники відзначають високий рівень викладення текстів і порівнюють Луку з найвидатнішими істориками античного часу.
Також Луку називають першим іконописцем – мовбито саме він вперше намалював Богородицю і цей образ став взірцем для наслідування у подальшому.
На оправах Луку зображають разом з його символом – биком (волом, тільцем). Пояснюється це тим, що бик в стародавній традиції сприймався як головна жертовна тварина. А Лука в своєму Євангелії наголошує на жертовності смерті Ісуса на хресті. За іншою версією, акцент робиться на тому, що його Євангеліє починається з розповіді про Захарію, священника і батька Іоанна Хрестителя. Захарія перебуває у храмі, де складає жертву фіміаму, коли йому являється янгол, щоб сповістити про народження у нього сина.
Пропонуємо вам чотири версії відтворення образу євангеліста Луки, зроблені різними майстрами в різний час. Це Євангелія у срібних оправах, роботи
– невідомого майстра 1658 року,
– невідомого майстра кінця 17 століття,
– Ієремії Білецького 1722 року,
– Матвія Наруновича 1730-х років.
Помітна цікава закономірність. На оправі 1658 року Лука має типові риси мешканця елліністичних міст з характерним коротким волоссям і акуратною бородою. У трьох інших випадках – його риси відмінні: євангеліст має довге волосся, що закручується на плечах, та ошатну бороду. Вірогідно, з кінця 17 століття робота майстрів-золотарів стала більш упорядкованою, вони мали за взірець однакові зображення, які й відтворювали у металі.
Кожне зображення – це доволі досконала мініатюра, що відтворює характерні риси вдумливого і спостережливого автора, яким і був Лука.
.
.
Євангеліст Лука.
Фрагмент срібної оправи Євангелія.
Лиття, карбування, золотіння.
Невідомий майстер. 1658 р.
Україна, Київ.
Вкладний напис свідчить, що Євангеліє було подароване храму святителя Миколая у Ніжині ніжинським полковником Василем Золотаренком.
Зібрання Скарбниці Національного музею історії України
Євангеліст Лука.
Фрагмент срібної оправи Євангелія.
Карбування, золотіння.
Невідомий майстер. Кінець 17 ст. – 20-ті роки 18 століття.
Київ, Україна.
Вклад Данила Апостола, Полковника Миргородського.
Зібрання Скарбниці Національного музею історії України
Євангеліст Лука.
Фрагмент срібної оправи Євангелія.
Карбування, різьблення, чернь, золотіння.
Майстер Ієремія Білецький. 1722 р.
Київ, Україна.
Зібрання Скарбниці Національного музею історії України
Євангеліст Лука.
Фрагмент срібної оправи Євангелія.
Карбування, золотіння. 3
Майстер Матвій Нарунович. 30-ті роки 18 століття.
Київ, Україна.
Зібрання Скарбниці Національного музею історії України
Допомогти захисникам України – https://bit.ly/3qbDpnc