Гадяцький трактат яскраво засвідчує європейський вимір політичної культури українського козацтва. Сам документ восени 1658 року погодили очільники Війська Запорозького та представники короля Речі Посполитої. Тож недарма він став одним із ключових документів, які представляє Виставка «Європейська Україна. Доба Мазепи» у Скарбниці Національного музею історії України.
За Гадяцьким трактатом, Велике князівство Руське отримувало рівноправний статус із Королівством Польським та Великим князівством Литовським. За Київське, Чернігівське та Брацлавське воєводства відповідав гетьманський уряд. Гадяцькі пункти забезпечили Гетьманщині право на окреме 40-тисячне військо, власні фінанси, а Києво-Могилянський колегіум отримав статус академії.
Для української історії досвід належності до Речі Посполитої є дуже важливим. Документ промовисто засвідчує, що козацька еліта на той час засвоїла й оперувала основними цінностями, що нині вважаються засадничими у європейській спільноті. Насамперед, це засади парламентаризму, справедливості та права на законний опір. Доречно згадати, що Богдан Хмельницький 1648 року підняв повстання під гаслами законної боротьби за порушені права. Надалі Гадяцький трактат 1658 року став взірцем для наступних поколінь козацької старшини. Є кілька свідчень про активне читання тексту цього документа сподвижниками Івана Мазепи за кілька років перед його спротивом тиранії московського царя Петра І.
Одну з копій тексту Гадяцького трактату було створено вже після повстання Івана Мазепи 1708 року. Нині вона є частиною зібрання Центрального державного історичного архіву України в м. Києві. Але зараз ви маєте змогу побачити цей документ на виставці «Європейська Україна. Доба Мазепи» у Скарбниці Національного музею історії України.
Допомогти захисникам України – https://bit.ly/3qbDpnc