15-17 листопада 2010 р. у Музеї історичних коштовностей України відбулися чергова наукова конференція “Ювелірне мистецтво – погляд крізь віки”.


Учениця Варвара Іллінська (1930-ті р., Науковий архів ІА НАНУ)


Варвара Іллінська і Олексій Тереножкін (Київ, 1948 р., архів А.О. Іллінського)


Фото для студентського білету Ленінградського держ. університету (архів А.О. Іллінського)


В.А. Іллінська з чоловіком О.І. Тереножкіним та сином Андрієм
(Київ, листопад 1952 р., архів А.О. Іллінського)


Варвара Андріївна Іллінська, пам’ять якої вшанували учасники конференції
(фото кінця 1940-х р., архів Н.О.Гаврилюк)

В.А. Іллінська, О.І. Тереножкін, В.І. Бідзіля і Б.І. Мозолевський під час розкопок кургану Гайманова Могила (фото 1960-х р., а Науковий архів ІА НАНУ)

15-17 листопада 2010 р. в рамках “Музейних читань відбулася чергова конференція Музею історичних коштовностей України “Ювелірне мистецтво – погляд крізь віки. До організації роботи долучились Центр пам’яткознавства НАН України та Українського товариства охорони пам’яток історії та культури.

В роботі конференції взяли участь науковці з різних закладів України, Росії, Польщі: співробітники музеїв, історико-культурних заповідників, університетів, науково-дослідних інститутів.

На першому засіданні присутні віддали данину пошани видатному скіфологу Варварі Андріївні Іллінській. Вона народилася 90 років тому, але її вже давно нема з нами – померла у 1979 р. Завідувач відділу археології раннього залізного віку Інституту археології НАН України С.А.Скорий зробив цікаву доповідь про життєвий та творчий шлях В.А.Іллінської, наголосивши, що наснагу дослідниці давала любов до своєї справи. У доробку Варвари Андріївни багато праць – книги, статті, які є актуальними і необхідними для досліджень різних аспектів у галузі скіфології.

Впродовж трьох днів учасники конференції обговорювали широке коло питань, пов’язаних зі збереженням культурної спадщини, історією художньої обробки металу та коштовного каміння, вивченням музейних колекцій та окремих творів ювелірного мистецтва, сучасними тенденціями його розвитку, а також інші проблеми відповідно до теми конференції. Виступи доповідачів були об’єднані у кількох розділах, які відповідають історичній періодизації. Організатори конференції свідомо (з самого початку проведення “Музейних читань) відмовились від секційних засідань, тому що фахівцям із різних галузей цікавими є доповіді про технологічні досягнення, творчі надбання ювелірів від давнини до сьогодення, а також мистецтвознавчі студії, в яких автори розглядають семантику образів і орнаментів.

Доповіді учасників конференції є значним вкладом у розвиток науки.